Словник української мови

ПРОМОКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який вбирає в себе вологу. Промокальна губка;
//  Стос. до промокання (див. промокання2). Нормальну шкіру обличчя треба щодня на ніч мити водою кімнатної температури з милом.. Після вмивання витирайте шкіру досуха промокальними рухами (Наука і життя, 7, 1965, 37).
 Промокальний папір — м'який пористий папір, здатний швидко вбирати вологу. Із зошита Василя Чабаненка випадає промокальний папір (Олесь Донченко, IV, 1957, 163); Шведські вчені вирішили, що промокальний папір може згодитись для зняття нафти з поверхні морської води (Вечірній Київ, 10.II 1969, 4).