в означеннях
Тлумачення, значення слова «проноситися»:

ПРОНО́СИТИСЯ, ошуся, осишся, недок., ПРОНЕСТИСЯ, суся, сешся; мин. ч. пронісся, неслася, лося; док.

1. З великою швидкістю переміщатися, пересуватися де-небудь, повз когось, щось, над кимсь, чимсь і т. ін. По дорозі проносяться вантажні машини (Андрій Головко, I, 1957, 414); Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77); З тяжким шелестом, з лиховісним пришіптуванням проносилися снаряди (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 379); Пронеслись над лісом 3 зиком журавлі (Павло Грабовський, I, 1959, 218); Поряд них пронеслися в танці Валька Вовк і Яринка, але Ніна не помітила їх (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 243);
//  тільки 3 ос. З великою швидкістю, силою мчати, переміщатися (про вітер, бурю і т. ін.). Над степами півдня.. проносились страхітливі чорні бурі (Олесь Гончар, I, 1959, 3); Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 99); Над містом швидко пронеслася і вщухла грозова злива (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 15);  * Образно. Великий Жовтень свіжим вітром пронісся над селянськими хатами, над усім знедоленим краєм (Комуніст України, 6, 1968, 24);
//  тільки 3 ос. Про уявний рух навколишніх предметів, повз які рухається хто-, що-небудь. Далекосхідна тайга проноситься під літаком тисячами кучерявих сопок (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Чути, як за ілюмінатором проноситься вода (Юрій Яновський, II, 1958, 41).

2. тільки 3 ос. На мить з'являтися (про думки, спогади і т. ін.). У голові Петру блискавично проноситься думка, яка збурює його кров і засвічує очі гострим блиском (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 8); Неясні думки, або краще мовити, шматочки якихсь думок пронеслися в голові, як метеори, але вони все ж таки залишили свій ясний слід (Любов Яновська, I, 1959, 326);
//  На мить поновлюватися в пам'яті, свідомості, уяві (про раніше бачене, чуте і т. ін.). Їй не спалося,.. перед нею проносилося все те, що вона бачила по шляху (Панас Мирний, I, 1954, 65); Перед ним постає його праця в археологічному музеї та геологічній дослідній станції. В уяві пронеслись тисячі різних задубілих слимаків, фосфоритів, хвилясті згини фарбистого ґрунту (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 265).

3. тільки 3 ос. Швидко минати (про час). Проносились весни. Надя виросла, вийшла заміж, лишилась жити в батьківському домі (Радянська Україна, 9.VI 1962, 2); Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись (Тарас Шевченко, II, 1963, 166); Прощай усе, що пронеслось-полинуло нестримною повіддю! (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 228).

4. тільки 3 ос. Миттю розноситися, розходитися луною, доходити до слуху багатьох (про звуки). Оскаре! Щит твій мідяний Воює нині з громом; В повітрі гук його сумний Проноситься над домом (Павло Грабовський, I, 1959, 411); Проносяться різні мотиви, і якось тужно від них стає (Гнат Хоткевич, II, 1966, 318); Нестямний крик пронісся над пасікою і помчався у ліс (Панас Мирний, I, 1954, 178); У вранішній тиші над селом пронісся звук горна сільського пастуха (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 48);
//  безос. Тим часом пронеслося поміж купою: «Кармелюк! Кармелюк!» (Марко Вовчок, I, 1955, 364); — Піхота піднялась! — пронеслось, як блискавка, від бійця до бійця (Олесь Гончар, III, 1959, 45).

5. тільки 3 ос. Швидко поширюватися, ставати широко відомим (про чутки, вісті і т. ін.). Пронеслася.. чутка: піщан оддали генералові! (Панас Мирний, II, 1954, 88); Страшна звістка пронеслась по селу, вибігла в поле й котилася від ниви до ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 263); Швидко, як вихор, по містечку пронеслася чутка, що з степу наступає якась армія (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 75);
//  безос. Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре... (Марко Вовчок, I, 1955, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 244.

Коментарі (0)

ПРОНОСИ́ТИСЯ див. проношуватися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 245.

Коментарі (0)