в означеннях
Тлумачення, значення слова «пронизаний»:

ПРОНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пронизати. Лежав він у крові, пронизаний ножем (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 63); З лівої кишені гімнастьорки [Брянського] дістали партквиток. Він весь злипся, пронизаний осколком наскрізь (Олесь Гончар, III, 1959, 122); Подекуди лиснять червоні та білі грядки маківок, пронизаних сонцем, неначе ті маківки повироблювані з прозорого скла (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 191); Як пахнуть землі, свіжі, соковиті, Пронизані стрільчастим сходом трав! (Микола Бажан, Вибр., 1940, 94); Юнак намагається не виявити, що йому холодно, але тіло, пронизане стужею, саме щулиться (Олесь Гончар, II, 1959, 404); Немеркнучим сяйвом інтернаціоналізму пронизані глибокопатріотичні п'єси Івана Кочерги та Івана Микитенка, драматичні твори Вадима Собка, Якова Баша, Василя Шинка (Максим Рильський, IX, 1962, 160);
//  пронизано, безос. присудк. сл.  * Образно. Поняття патріотизму в нашій країні саме тепер пронизано новим могутнім електричним струмом (Павло Тичина, III, 1957, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 240.

Коментарі (0)