в означеннях
Тлумачення, значення слова «проплакувати»:

ПРОПЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док.

1. тільки док., неперех. Плакати якийсь час. Допізна дівчина проплакала, і крізь міцний сон не стихало серце боліти (Любов Яновська, I, 1959, 421); Мотря вибігла з хати, забилась під повітку й там проплакала до ранку (Петро Панч, В дорозі, 1959, 191);  * Образно. Хмарна ніч проплаче аж до ранку Дощем рясним невтішних сліз... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 40).

2. перех. і неперех. Плакати довго і часто. В пишнім будуарі, обвішанім коврами й дзеркалами та наповненім пахощами, проплакувала [пані Олімпія] дні й ночі (Іван Франко, VII, 1951, 11).
Проплакати очі — довго і часто плачучи, зіпсувати собі зір. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Павло Чубинський, V, 1874, 264).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 256.

Коментарі (0)