в означеннях
Тлумачення, значення слова «прополювати»:

ПРОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПОЛОТИ, полю, полеш, док., перех. Очищати (звичайно посіви) від бур'янів, вириваючи їх руками, стинаючи сапою, механізмами або обробляючи хімікатами. Марія оповідала про обробіток плантацій. Шість раз прополювали, поки зійшла над землею гичка (Василь Кучер, Зол. рукиг 1948, 212); Ліна клопочеться біля своїх гладіолусів, а батько, голий до пояса, в чалмі якійсь, мов фелах, прополює сапою картоплю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 164); Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю (Павло Чубинський, V, 1874, 274); Ланка за літо дванадцять раз просапала й прополола буряки (Юрій Яновський, II, 1954, 232);  * Образно. Отак, коли поет не прополює сапою думок своїх, можуть вирости бур'яни у його творі і заглушити основну думку, що зосталась забутим острівцем під сонцем на горбочку... (Павло Тичина, III, 1957, 378);
//  Знищувати бур'яни, вириваючи їх руками, стинаючи сапою або обробляючи хімікатами. Рости, гойдайся, жито, З тобою добре жити, Тобі я трошки пособлю — Навкруг волошки прополю... (Михайло Стельмах, V, 1963, 392);
//  Проріджувати, вириваючи частину рослин. Прополювати буряки.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 259.

Коментарі (0)

ПРОПОЛЮВА́ТИ, юю, юєш, док.

1. перех., розм. Втратити що-небудь внаслідок або в процесі полювання. Прополював [капелюх]. І хто ті рушниці вигадав?! (Остап Вишня, II, 1956, 126).

2. неперех. Полювати якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 259.

Коментарі (0)