в означеннях
Тлумачення, значення слова «проповідувати»:

ПРОПОВІДУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОПОВІДАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.). Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами, проповідуючи на папертях церков (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 115); — Без вищого дозволу я не можу допустити священика іншого обряду проповідати в моїй церкві (Іван Франко, II, 1950, 193);
//  також перех. і без додатка. Давати настанови релігійно-повчального змісту. Бог буде гніватись на вас, коли ви що лихе подумаєте за свого барина, — проповідував він [піп] трохи не щонеділі у церкві (Панас Мирний, IV, 1955, 160); Василь Петрів проповідував сьогодні у церкві про потребу згідливого життя між чоловіками і жінками (Осип Маковей, Вибр., 1956, 325);
//  також перех. і без додатка, перен., розм. Повчати. — Червоноармійця, — проповідує він, — привчають до дисципліни також і тим, що зобов'язують його насамперед пильно стежити за своєю зовнішністю (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 219).

2. перех. і без додатка, перен. Поширювати, пропагувати яке-небудь вчення, ідеї і т. ін.; виступати поборником чого-небудь. Його [Теокріта] ув'язнено за те, що він.. проповідував думки грецьких філософів (Леся Українка, III, 1952, 728); Гнівно тавруючи націоналістів і фашистів усіх мастей, Ярослав Талан полум'яно проповідував інтернаціональне братерство трудящих усього світу, був глашатаєм дружби народів (Комуніст України, 8, 1962, 57); По всіх освічених сторонах повстали нові філософи.. і проповідали братство всіх народів (Михайло Драгоманов, II, 1970, 324);
//  розм. Поширювати чутки, розповідати про що-небудь. — А що, товаришу!.. по усьому селу будеш проповідувати, як Денис Лискотун хотів лавку обікрасти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 410); — Жартувать добре в родині, а нащо ж тато проповідує се мужикам (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 388).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 258.

Коментарі (0)