Словник української мови

ПРОПОЗИ́ЦІЯ, ї, жін. Те, що пропонується чиїй-небудь увазі, виноситься на обговорення, розгляд і т. ін. Український народ, керований КП(б)У, одним з перших виступив з пропозицією створити СРСР (Комуніст України, 7, 1968, 32); Матрос Самійленко зняв безкозирку. — Товариші! Є пропозиція, щоб солдатку.. Олену Деркач до президії обрати! (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 57); Багато раціоналізаторських пропозицій вдумливого, культурного, технічно-грамотного бригадира заводи використали для поліпшення машин (Іван І. Волошин, Наддніпр. висоти, 1953, 209);
//  Порада, вказівка відносно того, як діяти, що робити і т. ін. На пропозицію Вашу — подати до цензури думи.. цілком пристаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129); Після виступу Олесь Васильович розмовляв з учнями, і цей хлопчик засипав письменника запитаннями й пропозиціями щодо продовження оповідання (Олесь Донченко, VI, 1957, 630);
//  Те, що пропонуються кому-небудь замість чогось або на вибір як угода, умова і т. ін. Хоч як домагався староста, але батько Семенів не поступався йому своїм клином, незважаючи ні на які вигідні пропозиції (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 30).
 Приставати (пристати) на пропозицію (до пропозиції і т. ін.) див. приставати.