в означеннях
Тлумачення, значення слова «пропуск»:

ПРО́ПУСК, у, чол.

1. Дія за значенням пропустити, пропускати 1—4, 6, 7. — Пане господарю! — каже [Петро], — І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 70); Вказуючи їй [Центральній Раді] на цілий ряд ворожих дій: дезорганізацію фронту, пропуск озброєного війська на Дон і заборону проїзду радянських частин, роззброєння революційних частин у Києві, — Раднарком попереджав, що в разі, коли це не буде припинено, він буде вважати Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні (Андрій Головко, II, 1957, 432).

2. Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. проминання 1). Загальне завдання переписів населення — зареєструвати всіх громадян без пропусків (Михайло Птуха, Вибрані праці, 1971, 360); Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (Хлібороб України, 12, 1964, 13);
//  Незаповнене місце в тексті. Між куплетами.. пропуски потрібні (Леся Українка, V, 1956, 79).

3. Документ, який засвідчує дозвіл на право входу, в'їзду куди-небудь, проходу, проїзду через щось, Дорош постукав у будочку на прохідній. Віконечко відчинилося, і звідти висунулася кучмата голова. — Пропуск, є? — суворо запитала вона.. Дорош зам'явся: він не мав дозволу на в'їзд (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 144); Вартовий за вікном на терасі зупинив когось вигуком, питаючи пропуск (Олесь Гончар, III, 1959, 132).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 261.

Коментарі (0)