в означеннях
Тлумачення, значення слова «пропускати»:

ПРОПУСКАТИ, аю, аєш, недок., ПРОПУСТИТИ, пущу, пустиш, док., перех. і без додатка.

1. Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись, давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе. Мотря не пропускала Мелашки через сіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329); Часто, навіть на малих станціях, довго стояв [поїзд], пропускаючи безкінечні состави, які безупинно мчали на захід (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 15); Македон відчинив сінешні й кімнатні двері, пропускаючи поперед себе дівчинку (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 317); — Йди, моя ластівко! — І пропустив [старий] її в двері (Марко Вовчок, I, 1955, 72); Чоловік пропустив наперед бабу, яка держала за руку замурзану чорнооку дівчинку (Олесь Донченко, III, 1956, 15);
//  Дозволяти кому-небудь пройти, проїхати кудись. Коли увійшли в розташування батальйону, досвідчений Абдулаєв відчув, що тут щось трапилося: вартовий, незважаючи на те, що вони назвали пароль, не пропускав їх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 496); Хоч і пропустила перша охорона, та друга охорона знову перевіряла усіх, хто йде до хана (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 540); Перевірили [гайдамаки] документи в Саранчука, навіть його речовий мішок обмацали, але пропустили (Андрій Головко, II, 1957, 440); Уже з чемоданом.. вдерся до кабінету директора технікуму. «Вдерся» — значить допросився в секретарки, аби пропустила (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 17);
//  перев. недок. Оглядаючи кого-, що-небудь або виявляючи пошану до когось і т. ін., ставати осторонь. — Передо мною проходять війська — товариші мої. Я пропускаю їх, як командуючий, хоч я й не генерал, звичайно, і не маршал — простий сержант Іван Орлюк, колгоспник з Наддніпрянщини, звичайний, так би мовити, переможець у світовій війні (Олександр Довженко, I, 1958, 279); Стоячи збоку в ніші, Сагайда пропускав роту, оглядав, чи все взято (Олесь Гончар, III, 1959, 45);
//  Створювати умови для проходження, проїзду через що-небудь. Того дня пропускали через пороги шість барок і чотири плоти (Олекса Стороженко, I, 1957, 240); Вночі вони наводили міст через річку і пропускали.. частини Червоної Армії (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 16);
//  тільки недок. Контролювати проходження, проїзд кого-, чого-небудь. Біля мосту закіптюжений з ніг до голови боєць пропускав машини. Заткнувши за ремінь пілотку, мокрими, брудними від поту пальцями перелистував пошарпані на ганчірки документи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 306);
//  Не перешкоджати просуванню, не затримувати (звичайно противника). Через Дон не пропускала [сторожа] Половецьких горопах (Іван Франко, XIII, 1954, 355); — Хлопці, ми їх [ворогів] пропустимо. Там їх обстріляють... А коли вони тікатимуть, ми перепинимо їх (Микола Трублаїні, I, 1955, 68); Перед ними була єдина і непохитна мета: не пропустити фашистів на висоту (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 385);
//  спорт. Давати можливість противнику забити м'яч, шайбу і т. ін. — Я підтримав честь своєї команди — жодного м'яча у ворота не пропустив (Олесь Донченко, VI, 1957, 269);
//  Давати дозвіл на друк, постановку і т. ін. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без зупинки (Панас Мирний, V, 1955, 379); Гоголь сидів у кімнаті сам. Ще й ще раз переглядав написане. Нестор мав рацію: цього цензура нізащо не пропустить (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 523);
//  у сполуч. із запереч. част. не, перен., розм. Користуватися нагодою для залицяння до кого-небудь. Кому яке діло, що панич унадився гуляти, — хай гуляє! Параска собі не пропускає панича (Панас Мирний, IV, 1955, 34); Відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим. Ніколи не пропустить (Андрій Головко, II, 1957, 191).

2. Не затримувати проходження, проникнення крізь себе (води, світла і т. ін.). Вікна темні, аж чорнувато-зелені, пропускали в хату якийсь темний світ (Панас Мирний, III, 1954, 143); Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (Михайло Стельмах, I, 1962, 648); Навіть шуму не пропускали [завіси] з вулиці (Гнат Хоткевич, I, 1966, 50); Пліт захитався і пропустив воду. Прудка течія крутнула ним і понесла вниз (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Густе листя не пропустить води (Олесь Донченко, VI, 1957, 105).

3. Піддавати що-небудь обробці (санітарній, дезинфекційній і т. ін.). — Оце ж, мамо, просо в нас з головнею.. В одній книжці вичитав: таке просо на вогнику легкому пропустити добре. — На вогнику? Луска відскочить (Михайло Стельмах, II, 1962, 332);
//  Піддавати що-небудь переробці, подрібнюючи, розмелюючи і т. ін. Підготовлене для галушок м'ясо пропускають через м'ясорубку (Українські страви, 1957, 97);
//  Мати можливість одночасно або за певний проміжок часу перевозити, обслуговувати, вміщати якусь кількість кого-, чого-небудь. Біля переправи весь берег запруджений людьми, худобою, возами. Вузька смужка наплавного мосту не встигає пропускати всіх, що підходять сюди (Олесь Гончар, II, 1959, 284); Вулиці вже неспроможні пропустити більшу кількість тролейбусів, бо й так порушується оптимальний інтервал між машинами (Літературна Україна, 2.IX 1966, 2);
//  перен. Зобов'язувати кого-небудь пройти курс навчання, лікування і т. ін. Конференція доручає ЦК невідкладно посилити органи КВТ [Комісаріату внутрішньої торгівлі] в центрі і на місцях сильними працівниками, забезпечити прискорене підготування нових працівників для КВТ і держторгів, пропустивши їх через спеціальні курси (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 232).

4. Давати можливість пройти, проникнути через що-небудь (про електричний струм, газ і т. ін.). Слухаючи майора, хлопці.. дають напівпошепки колективну клятву, що житимуть правильно, на майорів виноград не зазіхатимуть і пальцем не торкатимуться його хвіртки, крізь клямку якої господар ночами нібито пропускає електричний струм... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 144); Візьмімо трохи свіжоосадженого гідроокису заліза або дрібно потовченої болотної руди. Додаймо до них води й через одержану жовто-буру завись кілька секунд пропускаймо струмину сірководню (Микола Холодний, Вибрані праці, 1970, 231); — Я хочу,.. щоб ми.. мали певність, що цього року вчасно збудуємо гребінку [греблю] і пропустимо через неї воду (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 204); У людини через легені в спокійному стані проходить 5—6 літрів повітря на хвилину. Тренований спортсмен при максимальному навантаженні може пропустити 150 літрів (Наука і життя, 8, 1971, 29);
//  Просмикувати, просувати, просиляти крізь що-небудь. Пропускати нитку крізь вушко голки; Учителька взяла якусь срібну кульку з полиці і пропустила її в кільце (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 12);
//  Примушувати пройти наскрізь, проганяти через щось. Номерні знаки повинні бути надійно закріплені на призначених для них місцях (кронштейнах). Пропускати кріпильні болти всередині цифр і букв знака забороняється (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 296); Пропускати цвях через дошку.

5. розм. З'їдати, випивати певну кількість чого-небудь. Батюшка, волосні завертають до його.. пропустити чарочку-другу (Панас Мирний, I, 1949, 237); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти у кості та пропустити склянку коктейлю (Натан Рибак, Час, 1960, 86);
//  рідко. Марно витрачати (гроші). Не варт йому грошей давати, бо знов пропустить (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 232).
Пропускати (пропустити) крізь горло — витрачати гроші, майно на алкогольні напої. — Радше все крізь горло пропущу, — і худобу, і господарство, і землю! (Іван Франко, II, 1950, 200); — В сімдесят п'ятому полку.. якийсь капітан пропустив крізь горло цілу полкову касу (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 295).

6. Не з'являтися куди-небудь з якихось причин, не відвідувати чогось. Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він узяв слово, критикував тих юнаків, що формально поставилися до навчання у вечірній школі робітничої молоді, пропускають уроки (Панас Кочура, Родина.., 1962, 9); Дядя Ваня декілька разів пропустив репетиції (Юрій Яновський, II, 1954, 103);
//  Не бути де-небудь, не робити чогось певний відрізок часу. Вона так багато пропускала [занять], що.. ні з ким не встигла потоваришувати (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 87); Учасникам Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], ніколи і вгору глянути, у них немає ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Юрій Яновський, II, 1954, 88); Дня немає, щоб пропустив [Артем], не побіг [у кузню] хоч на часину (Андрій Головко, II, 1957, 214);
//  Не відвідуючи уроків, лекцій тощо, не засвоювати чого-небудь, не оволодівати чимсь. Якось не випадає кидати занятія [заняття] в самий критичний для хлопця час, коли йому прийшлось стільки пропустити і трудно буде доганяти інших (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чи з отарою вже розщитався [розрахувався]? — Ні, до покрови строк. — Ой, як же це прикро! Це ж він скільки вже пропустив! — Що зробиш! Найнявся — продався. Ну, та нічого, наздожене. Він у мене такий! (Андрій Головко, II, 1957, 271);
//  у сполуч. із дієсл. боятися, побоятися і т. ін., а також із запереч. част. не. Уважно прислухатися, дивитися, намагаючись почути, побачити кого-, що-небудь, зрозуміти щось, зустрітися з кимсь і т. ін. Батько міцно стиснув йому руку і глухо, з свистом переднього зуба, сказав: — Дивися й не пропускай нічого (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376); Іванко не пропускав жодного слова, вже й не шкодував, що перепочинок тут зробили (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 135); Мишуня сидів осторонь і не одводив очей від Івана Чудина, Стільки вугілля за хвилину! Він боявся пропустити хоч би один рух бригадирової руки (Юрій Яновський, II, 1954, 148); Хотілося вийти на подвір'я, подихати свіжим повітрям, але міг подзвонити Штукаренко, і Шумаков побоявся пропустити дзвінок (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 333); Їй усе видно — світло вже горить у канцелярії, видно буде, чи хоч чути вночі, як їх вестимуть з арештантської, може, на допит. І вже отут не пропустить вона, як, може, вестимуть уночі в шелюги (Андрій Головко, II, 1957, 172);
//  Розповідаючи, пишучи, читаючи 1 т. ін., навмисне або мимоволі випускати що-небудь, не відтворювати чогось. Вона, правда, читала додатки до «Ниви», але тільки романи та повісті, і пропускала без найменшої уваги навіть ті невеличкі розвідки, які там знаходились (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 82); Вона збивалась — то говорила не те, що хотіла, то пропускала таке ж важливе, що неодмінно треба було сказати (Андрій Головко, II, 1957, 108); Питай, що тобі цікаво, а я буду одповідати, бо інакше якраз можу пропустити щось (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 323); Листи Ярослав обережно поклав на підвіконня. Десь серед них був і той, передсмертний батьків лист, уже не писаний, а диктований, в котрім медична сестра пропустила кілька слів (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 55);
//  Залишати що-небудь поза увагою; обминати. У нас ще й приказок багато є, казок народних, легенд. Усе записуємо, нічого не пропускаємо (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 114); Марійка не пропускала тепер жодного примірника газети «Медичний робітник» (Олесь Донченко, V, 1957, 489); Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив; На всі чотири розглядая [розглядаючи], Коли б чого не пропустив (Іван Котляревський, I, 1952, 164); Як це можна було пропустити таке видовисько: ялинку вже вносили у клас (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 150).
Не пропускати (не пропустити) свого — уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Незлобиво лайнув [хтось] Юхима. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустив. Таки напросився (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 162); Пропускати (пропустити) нагоду (момент, мент, випадок) — не використовувати можливості зробити що-небудь, скористатися з чогось і т. ін. Часом Алі пропускав зручний мент і тоді хапався за бік баркаса (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Дід приймає їх суворо, не пропускає випадку й тут навчати (Гнат Хоткевич, I, 1966, 83); Коли ж настав день, що можна було нарешті поквитатись, — хлопець не пропустив нагоди (Олесь Гончар, II, 1959, 32); Пропускати (пропустити) повз вуха див. вухо; Пропускати (пропустити) через свої руки — займатися чиїм-небудь вихованням. — Ох, Семене, ти мені нагадуєш теж безпритульного... Сеньку Хлюста... От би я тебе разом з ним пропустила через свої руки!.. (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 78).

7. Робити пропуски (у 2 знач.), інтервали в чому-небудь. Стовпчиків у черепашці може бути три, п'ять, сім, дев'ять і більше. Залежно від цього змінюється і кількість петель, що їх пропускають у шнурочку перед утворенням першої черепашки (В'язання крючком, 1957, 17).

8. Марнувати, гайнувати (час). Від зла віддалюйся, з добром не розминайся, Не пропускай життя серед пустих забав! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 349).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 261.

Коментарі (0)