в означеннях
Тлумачення, значення слова «прорікати»:

ПРОРІКАТИ, аю, аєш, недок., ПРОРЕКТИ, ечу, ечеш, док., перех. і без додатка,

1. За релігійними уявленнями — пророкувати волю божу. Тихо прорікав панотець, що душі тих, що життя своє положили в боротьбі за віру, «в селеніях горних упокоються» (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 68); [Гелен:] Цар Ономай образив Аполлона, засватавши пророчицю його і не спитавши згоди стріловержця, і бог за те свій гнів йому прорік устами віщими Кассандри (Леся Українка, II, 1951, 299).

2. Передбачати що-небудь. Захар завіряє батька: ще прийде кара на панів, розумні голови давно прорікали, хай тільки зладяться люди (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 147); Невідомі друзі недаремно прорікали: через тиждень Ольгу перевели до іншої камери (Яків Качура, II, 1958, 68);
//  поет. Урочисто провіщати що-небудь. Як меч, він [Т. Г. Шевченко] слово піднімав, і в сонце правди й волі вірив, і світлу долю прорікав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348); З Канева грізно поглянув Шевченко, Кару нещадну катюгам прорік (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 61).

3. поет. Урочисто говорити, виголошувати що-небудь. І надійшовши, дід прорік: «Ти — злий і гордий чоловік. Законів ваших ми не знаєм, Не знаєм крові і страхіть, Ми не катуєм, не караєм, — Тож нам з убійником не жить» (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 230); Змінилось багато В житті і в природі Відтоді, як Гоголь слова ці прорік. Чудовий Дніпро наш При всякій погоді, Хоч старшим він став на цілісінький вік! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 25);
//  ірон. Промовляти що-небудь з надмірною патетикою, не допускаючи заперечень. — Ага, Юхим Кудря, кажете? Пожалуй, вам можна йти. Ідіть, — прорік вояка, опустивши гвинтівку разом із списками (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 10); — Вона спалить тебе своїм гнівом, коли ти будеш її мучити, — прорекла урочисто Руфа (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 275); Тоном Галілея, що мовить своє славетне «А вона таки крутиться!» прорік [Гриня]: — Гумор! Гумор, люди, понад усе! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 270.

Коментарі (0)