в означеннях
Тлумачення, значення слова «прорубувати»:

ПРОРУБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРУБАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Рубаючи або іншим способом порушувати суцільність чого-небудь. Вогнем гартовані, мов ковалі, — Гарматами прорубуємо брами, Щоб знов ходило щастя по землі! (Михайло Стельмах, V, 1963, 103); Плазмений ніж прорубує заготовку на площі в кілька квадратних міліметрів. Деталь навіть не встигає нагрітись (Вечірній Київ, 7.X 1968, 4); Ми. спробували прорубати в трюмі переборку, але крізь дошки в нас полетіли кулі (Юрій Яновський, II, 1958, 72);
//  Рубаючи, робити в стіні вікно, утворювати в чому-небудь дірку, щілину і т. ін. — От, спасибі, шпарку прорубала, хоч побачу промінь у темниці (Леся Українка, I, 1951, 391); Даю вам хату в тій комірчині, де вікно прорубали (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 43);
//  Рубаючи, утворювати ополонку в кризі замерзлої водойми. Вранці, вирушаючи з відрами на річку, Вутанька щоразу мусить брати й сокиру з собою: після тріскучої ночі ополонки доводиться прорубувати заново (Олесь Гончар, II, 1959, 163); Орися усміхнулася, прорубала ополонку і заходилася виполіскувати шмаття (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 520);
//  Рубаючи, утворювати заглибину в чому-небудь твердому. Рубати метал можна в лещатах і на плиті. В лещатах вирубують з листового матеріалу різні заготовки виробів, обрубують широкі поверхні, прорубують канавки і т. д. (Практикум з машинознавства, 1957, 46);
//  Прокопувати, проривати в чому-небудь траншеї, міни і т. ін. Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями; мусили з хати прорубувать міни і амбразури (Збірник про Кропивницького, 1955, 19); — Чотири роки працювали з сином, теж на бульдозері, шахти прорубували (Олександр Довженко, III, 1960, 485); Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285).

2. Спилюючи дерева, зрубуючи гілля, вирубуючи кущі і т. ін., утворювати прохід, проїзд. Нелегко було пробиратися тим лісом, та Іван взяв до рук меча й став собі прорубувати дорогу (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 157); Де вона [цариця] проїжджала, порозкопували гори, гатили гаті, греблі; де ліси і гущі — прорубували просіки (Олекса Стороженко, I, 1957, 241); — Дрова діти рубали? Та то ж такі діти, що дайте тільки сокири в руки та накажіть, за один день дорогу в ліс аж до самого району прорубають (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 274.

Коментарі (0)