в означеннях
Тлумачення, значення слова «прорив»:

ПРОРИ́В, у, чол.

1. Дія за значенням прорвати, проривати1 2—4. — Хто винен [що в греблі пробоїна]? — відповів [Лагунський] спокійним тоном. — Мабуть, ніхто. Непереможні обставини. Звичайний прорив води (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 153); Прибули [студенти] з Волги, з міста Саратова, куди першого року війни [1-ої світової], під загрозою прориву австро-німецької армії на Київ, університет був евакуйований (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 70); Ціла «Русалка [Дністровая]» — се немов один неясний прорив чуття людського серед загального ватупіння [отупіння] і одичіння [здичавіння] (Іван Франко, Публіцистика, 1953, 20).

2. Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз'єднання його фронту, армії і т. ін. [Огнєв:] Восени, під час прориву, Воронні Плоти були захоплені німцями. Зненацька (Олександр Корнійчук, II, 1955, 22); Може, тривожні новини? Наступ ворожий?.. Прорив? (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 167); З бронепоїздом.. курсував Боженко, поспішаючи туди, де бувала невидержка. Полякавши петлюрівців в одному місці, він мчав в інше місце, де загрожував прорив (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 144);
//  Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції. У прорив [укріплень противника] було введено ударні війська 2-го Українського фронту (Олесь Гончар, III, 1959, 67); В прорив, який утворила Іванова рота, Вклинився Кадиров... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 260);
//  Прохід, утворений внаслідок роз'єднання чого-небудь. Цеп городовиків розірвався, семінаристи ринули в прорив (Юрій Смолич, II, 1958, 124).

3. Порушення графіка роботи, яке призводить до зриву виконання планових завдань. Колгосп після довголітнього відставання і хронічних проривів вирівнювався, наливався повнокровним здоров'ям.. а це.. бадьорило людей, веселило серця (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 287);
//  Стан, що склався внаслідок такого порушення. Кінчався січень, а басейн продовжував перебувати в прориві (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 140); Із збиранням їх [огірків] прорив, якщо не виконають плану — платити за них пшеницею (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 60);
//  Недолік, прогалина. Справді, книжок про школу немає: одна-дві — і все. Ми всі розуміємо, що це — серйозний прорив (Олесь Донченко, VI, 1957, 592).
 На прорив: а) з метою зламати опір противника, вийти з оточення і т. ін. З болотяних плавнів, з Поліських лісів, — Шість літ незабутніх тому, — Ішов партизанський загін на прорив У чорнім.. диму (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 16); б) на допомогу. — Чи надовго до нас приїхав товариш, із заводу? Чи тільки на прорив, як то кажуть? (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 329); Йшов 1920 рік. У Донбас — на прорив — їхали сотні тисяч комуністів (Літературна Україна, 20.IV 1965, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 265.

Коментарі (0)