в означеннях
Тлумачення, значення слова «проривати»:

ПРОРИВАТИ 1, аю, аєш, недок., ПРОРВАТИ, рву, рвеш, док., перех.

1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Артемій], як він на залізній дорозі [залізниці] нібито проривав мішки з бакаліями, точив з мішків риж, родзинки, мигдалі.., як це все він з компанією продавав.. за половину ціни (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 164); Цей здоровило, що мало не проривав рукавів піджака опуклостями атлетичних біцепсів, міг би бути шахтарем, вантажником, а може й боцманом (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 219); Коли в лялечці сформується доросла комаха, то вона прориває лялькову оболонку і виходить з неї (Захист рослин.., 1952, 41); — Куди поліз?.. Не бачиш, що там печатка? Нижче!.. Та не тисни так, а то прорвеш мені папір (Петро Колесник, Терен.., 1959, 370);  * Образно. Сонце, вмираючи, заспівало лебедину свою пісню. Невидиму хмарку прорвало десь за горою, висипало найліпше своє золото і порозсипало на вершинах гір (Гнат Хоткевич, II, 1966, 238);
//  Розривати, розділяти на частини. Петро взяв [ящірку] другою рукою за хвостик і розтягав його. Карби розходились, і можна було.. прорвати посередині цей хвостик рівненько, як ножем (Лесь Мартович, Тв., 1954, 295);
//  перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про звуки). Підкови коней на площі.. вібрують і проривають пустельну тишу (Юрій Яновський, II, 1958, 93); Заглушаючи все довкола, заводський гудок прорвав ранкову тишу (Панас Кочура, Родина.., 1962, 100).

2. Сильним натиском, напором розмивати, руйнувати що-небудь (звичайно про воду). Несподівано одразу прориває [вода] греблю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10); Біля крижаного завалу з гірських потоків збирається велика вода, що з величезною силою натискає на завал, знаходить слабке місце, прориває його, і буйні потоки води на шматки розривають крижини (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 81); Даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 467); Повінь прорвала берег (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 80);
//  безос. — Біда, дядьку!.. Греблю прорвало й балку залило водою (Борис Грінченко, I, 1963, 425); Сьогодні зранку прорвало понтонний трубопровід (Олесь Донченко, II, 1956, 87);
//  також безос., розм. Відкриватися (про нарив, гнійник, абсцес). Протягом кількох днів гнояк «дозріває», тобто.. розм'якшується і прориває (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 36); [Пузир:] Слава богу, хоч у спині не болить так, як боліло — певно, нарив прорвало всередину, і легше стало (Карпенко-Карий, II, 1960, 374).

3. Руйнуючи, знищуючи, зламувати опір (звичайно про наступ на противника). Ми слухати звикли важку канонаду, фронти проривати, іти на простори (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 34); Вишневецький вдарив на табір раз, але козаки його одбили, вдарив він удруге й втретє, а козаки все його одбивали. Але нарешті він таки прорвав табір (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 35);
//  Різкими діями порушувати єдність чого-небудь, утворюючи прохід у чомусь. Бігла [Зінька], падаючи, прориваючи кущі, і кричала щось у нестямі (Андрій Головко, II, 1957, 178); Три катери проривають бонові загороди, розчищають прохід у бухту (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 287); Дівчата розбиваються на два гуртки. Один утворює коло,.. а другий.. намагається прорвати коло (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 121);  * Образно. І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, Неозорим, В одній сім'ї (Максим Рильський, II, 1960, 158);
//  перен. Переборювати, знищувати те, що обмежує чию-небудь свободу, самостійність. Цензура сковувала й гнітила думку й слово письменника [В. Г. Бєлінського], але він все ж проривав перешкоди цензури і вміло подавав найреволюційніші ідеї підцензурною мовою (Історія СРСР, II, 1957, 184); Прорвавши фронт імперіалізму в Росії — одній з найбільших країн світу, Великий Жовтень утвердив диктатуру пролетаріату, створив новий тип держави — Радянську соціалістичну державу (Програма КПРС, 1961, 10).

4. перев. док., безос., перен., розм. Несподівано висловити свої почуття (звичайно після тривалої мовчанки). І тут її раптом справді прорвало. Вона насувалась на мене, викладаючи всі причини, чому, на її думку, на ділянці її ланки не вродило (Юрій Смолич, День.., 1950, 18); — Доки ти ходитимеш, зайдо нещасний? Доки ти мені більмом в очах будеш, окаянний? .. — прорвало Явдоху (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 369);
//  чим. Раптово засміятися, закричати і т. ін. Хлопця раптом прорвало сміхом... (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 43).

5. с. г. Проріджувати просапні технічні культури. Чисті від бур'янів вузькорядні посіви цибулі, моркви, редиски проривають вручну, що дає чимало додаткової продукції (Колгоспник України, 9, 1960, 34); Тьотя Паша ціле літо Доглядала буряки... їх полола, проривала, В полі цілі дні була (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 68); Густим зеленим масивом виглядає плантація моркви. Її треба прополоти і прорвати (Вечірній Київ, 23.VII 1957, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 265.

Коментарі (0)

ПРОРИВАТИ 2, аю, аєш, недок., ПРОРИТИ, ию, иєш, док., перех.

1. Розгрібаючи (звичайно землю або що-небудь сипке), робити заглибину, ямку і т. ін. Далі побігло [хлоп'я] до кутка, прорило в долівці ямку, положило гроші і, заривши, знову сіло коло бочки (Панас Мирний, I, 1954, 279);
//  Вибирати ґрунт землерийними механізмами для спорудження чого-небудь. Не лякав їх [голубів] скрепер рядом, Поблизу рухливий кран, Ані те, що земснарядом Проривають котлован (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 113); — Лишається одне.. — прорити в дамбі канал і пустити по ньому воду у котлован (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 374).

2. перев. док. Руйнівною силою води промити в чому-небудь прохід, заглибину тощо (про річку, струмок і т. ін.). Прорив собі тут Дніпро глибоку ложбину [улоговину] і бистро, сердито рине проміж високих скель, похилих над водою (Олекса Стороженко, I, 1957, 250); Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 266.

Коментарі (0)