в означеннях
Тлумачення, значення слова «проривний»:

ПРОРИВНИ́Й, а, е.

1. лінгв. Такий, при вимові якого відбувається змичка артикулюючих органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). В українській мові переважають щілинні і проривні фонеми при відносно значній кількості африкат (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 259);
//  у знач. ім. проривний, ного, чол. Приголосний звук, при вимові якого відбувається змичка артикулюючих органів мови на шляху видихуваного повітря.

2. розм. Стос. до прориву (у 3 знач.). Бригаду .. підсилити ніким, і, очевидно, вона стане проривною ланкою (Вадим Собко, Любов, 1935, 124).

3. мед. Стос. до проривання (див. проривання 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 267.

Коментарі (0)