в означеннях
Тлумачення, значення слова «прошарок»:

ПРО́ШАРОК, рку, чол.

1. Шар чого-небудь у чомусь іншому, між шарами чогось іншого. На основі вивчення прозорості атмосфери Марса можна зробити висновок, що в ній повинен бути прошарок, який добре поглинає фіолетові та ультрафіолетові промені (Наука і життя, 6, 1961, 9); Повітря давно застосовується в будівельних конструкціях як теплоізоляційний прошарок (Знання та праця, 9, 1965, 8).

2. перен. Частина суспільного класу, соціальна група, яка чимось вирізняється в межах класу; верства. Привілейований прошарок пролетаріату імперіалістських держав живе почасти за рахунок сотень мільйонів нецивілізованих народів (Ленін, 30, 1972, 156); Говорить [Г. Сковорода]: «А мій жребій з голяками». Тобто: найбідніші верстви селян має тут на оці Сковорода, найбідніші прошарки трудящих (Павло Тичина, III, 1957, 103); В умовах соціалістичного суспільства інтелігенція так само є прошарком (а не класом), але незрівнянно зростає її роль у розвитку науки, культури, в духовному й естетичному житті самого народу (Радянське літературознавство, 2, 1968, 7);
//  Група людей, що виділяється з загального середовища за якими-небудь спільними ознаками. Перебудова партійної роботи на селі сприяла значному зростанню партійного прошарку серед голів, бригадирів та інших керівних працівників колгоспів (Український історичний журнал, 1, 1960, 6).

3. геол. Тонкий шар якої-небудь гірської породи, ґрунту між шарами іншої породи, ґрунту. Коли в будові складок беруть участь товщі глинистих насичених газами порід, а піскуваті прошарки серед них водоносні, то це найсприятливіші умови для утворення грязьових вулканів (Про вулкани і землетруси, 1955, 20); Мис був високий, увесь білий, місцями білувато-сірий від вапняку і крейдяних мезозойських прошарків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 349.

Коментарі (1)