в означеннях
Тлумачення, значення слова «прошений»:

ПРО́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до просити. Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане (Тарас Шевченко, I, 1963, 326);
//  прошено, безос. присудк. сл. — Я ж прийшла в гості, і мене прошено «зостатись, посидіти» (Леся Українка, III, 1952, 706).
 Іти за прошеним хлібом (на прошеному хлібі) — іти куди-небудь, харчуючись милостинею. — Та й лишився такий бідний, що за прошеним хлібом іду Додому (Українські народні казки, легенди.., 1957, 109); Прошений гість — особа, яку куди-небудь запросили. — На прошеного гостя важко вгодити (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 251); Прошений обід — те саме, що Званий обід (див. званий); Прошений хліб, заст. — милостиня.

2. у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись. — Сніг затримаєм щитами... їдь, Михайлику, із нами! — Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 350.

Коментарі (0)