в означеннях
Тлумачення, значення слова «прошивати»:

ПРОШИВАТИ, аю, аєш, недок., ПРОШИТИ, ию, иєш, док., перех.

1. Шити, зшивати, вишивати що-небудь, протягуючи нитку, дратву і т. ін. наскрізь. Вони шили чоботи.. з високими халявами й закаблуками, прошивали їх золотом і підбивали срібними цвяхами (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 311); Своєю не перевершеною грою М. Заньковецька доповнювала п'єсу такими барвами й відтінками, які надавали їй стрункості й логічності, вона немовби наскрізь прошивала п'єсу міцною ниткою (Радянське літературознавство, 6, 1957, 80).

2. перен. Пробивати або прострілювати кого-, що-небудь наскрізь. Губи і щоки його пересмикуються, ніби хтось прошиває їх голкою (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 382); Зліва, десь уже зовсім близько, зайшов бронетранспортер і прошивав тепер короткими чергами з кулеметів самий ґанок (Олесь Гончар, III, 1959, 141); Ультразвук може прошивати метал, як масло (Радянська Україна, 4.VII 1962, 2); Побачивши.. димлячий пістоль у руках полковника, кинувся [Довбуш] на того, не давши йому опам'ятатись, і прошив шаблею наскрізь (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 186); З грудей її вирвався зойк, немов серце дівоче неждано прошила куля (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 665);  * Образно. Розгойдує її [шаланду] море,.. прошиває нею хвилі (Юрій Яновський, II, 1958, 189);
//  безос. Огонькова прошило кулею навиліт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 327);
//  Швидко, різко розтинати, розсікати (повітря, воду і т. ін.). Ластівки прошивали блакить, в якій вигравала чорними клубками мошка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23); Прозвучала команда на подвір'ї, повітря в кімнаті, де були підпільники, з свистом прошили кулі (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 227);
//  Сильно, різко звучати, чутися, виділяючись на фоні чого-небудь (про звуки). У наступні вечори хору Лукина стежила до грані напруженим слухом тільки за цим голосом; він прошивав усі мелодії (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 335); Тишу прошив, мов блискавка хмару, рев оленя (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 182);
//  у сполуч. із сл. очі, погляд. Пильно, гостро дивитися на кого-, що-небудь. Очі свердлом так тебе і прошивають (Марко Вовчок, VI, 1956, 278); Одчиняючи ворота, прошиває [Катря] мене наскрізь пильним, допитливим поглядом (Яків Качура, II, 1958, 118); Злобний погляд [Анатоля] ще раз прошив водяві, безличні очі (Яків Качура, II, 1958, 330).

3. перен. Проходити, проникати вглиб, всередину крізь товщу чогось. Студений вітер все прошиває, й хати ніяк не обтопити [обігріти] (Марко Черемшина, Тв., 1960, 349); Вода була чиста, прозора, і сонце дробилося в ній, прошивало воду до самого дна тонкими й ніжними срібними струнами (Василь Кучер, Голод, 1961, 231); Допомогло сонце: промінцями прошило, струсонуло кипучу темінь (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 284);
//  Проймати кого-небудь, викликаючи гостре фізичне відчуття (про холод, біль і т. ін.). Мороз і вітер прошивали тіло (Максим Рильський, II, 1956, 184); Він шарпнувся всім тілом, біль прошив його велетенською голкою (Павло Загребельний, Спека, 1961, 226);
//  безос. Хрестик в нього теліпавсь на шиї — Давніх днів ганебний пережиток, Як згадаєш — холодом прошиє (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 78).
Прошивати (прошити) серце (душу, мозок) — викликати, спричиняти у когось глибоке, гостре почуття. Електричною іскрою прошивають мій мозок слова поета, що родяться з забуття (Мирослав Ірчан, II, 1958, 154); Одна блискавиця страшного невиясненого болю, що прошила його душу і потрясла його мозок, — і всі ці світлі примарні замки розвіялись парою (Іван Франко, VI, 1951, 316); Пісня та йому прошила серце Райдужно-солодкою стрілою, І поніс її хлопчина в люди (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 12).

4. спец. Пробивати отвори в заготовках. Раніше отвори в пластинах ланцюгів [для збиральних комбайнів] прошивали в дві операції на двох верстатах (Вечірній Київ, 24.II 1957, 1);
//  У теслярській справі — скріплювати що-небудь гвіздками.

5. тільки док., також без додатка. Шити якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 350.

Коментарі (0)