ПРОСІВАТИСЯ, ається і ПРОСІЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОСІЯТИСЯ, іється, док.
1. Проходячи через сито, решето і т. ін., очищатися від домішок. Входжу в сіни, — в сінях млин.., борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411).
2. Падати на землю (про опади). Уже біля станції дощ нагло вщух. З неба просівалися ще тільки його залишки (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 206); Лапатий просіявся сніг (Леонід Первомайський, Солд. пісні, 1946, 41).
3. Сипатись, проходити крізь щілини, отвори і т. ін.
При роботі комбайна ККР-2 роздрібнений ґрунт
просіюється крізь просвіти в елеваторах (Колгоспник України,
9, 1956, 39);
// перен. Проникати крізь щось прозоре
(про світло). Над колонами має бути різнокольорове
скло у крізь яке просіватиметься сонячне проміння
(Леонід Смілянський, Сад, 1952, 34).
4. розм., рідко. З'являтися, пробиватися (про вуса). Кволим виріс її хлопчик, полохливим: уже на верхній губі просіваються вуса, а й досі проступають сльози, коли машина переїде собаку (Петро Панч, Іду, 1946, 24).
5. тільки недок. Пас. до просівати, просіювати.