в означеннях
Тлумачення, значення слова «просякати»:

ПРОСЯКАТИ, аю, аєш, недок., ПРОСЯКНУТИ і ПРОСЯКТИ, кну, кнеш, док.

1. неперех. Поступово проникаючи крізь що-небудь, витікати, виділятися краплями або тонким струменем (про рідину). Здавалось, дерев'яна гребля вигнулась під великим тиском води. А вода просякала крізь невеличкі щілини, рвалась на волю, на простори річкові (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 12); — Возьми, Іванку, пужално або ліпше істик та збий мене так, аж аби кров просякла крізь сорочку! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140);  * Образно. Самовпевненість і задоволеність просякали крізь обтесане в Європі, голене обличчя (Яків Качура, II, 1958, 384);
//  Проникаючи крізь якісь отвори, щілини і т. ін., попадати куди-небудь. Вітер просякав у невидимі щілини (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 123); Яскраві промені прожектора ледве просякали крізь густі гіллячки кущів (Юрій Смолич, I, 1958, 92); Просякнув [туман] крізь мережу віття на землю, а звідти вже лавиною покотився в доли і дебри (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 110).

2. перех., чим, також у сполуч. із сл. собою. Наскрізь насичувати, просочувати чим-небудь. Магма просякає гірські породи; — О, вода моя так сильна, Що усякого просякне.. — В п'ється нею він наскрізь! (Іван Франко, XIII, 1954, 14);  * Образно. Гафурі почав писати з 1902—1903 рр. Страшні були ці роки в царській Росії! Як зазначав Валерій Брюсов, дихати тоді доводилось отрутою, яка просякала собою «все наскрізь» (Павло Тичина, III, 1957, 220).

3. неперех., чим. Наскрізь насичуватися, сповнюватися, просочуватися чим-небудь. Їжачка роздавило.. Він лежить при дорозі.. Кров'ю й пилом просякнув скрізь розкиданий брук... (Володимир Сосюра, II, 1958, 286); Застарілий сморід тютюнового диму застоявся так міцно, що не вивітрювався, певне, ніколи. Ним уже назавжди просякли, здається, зелені гардини над дверима та вікном, зелене сукно на столі (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 206);  * Образно. День просякав спекою, блакить також набрякла спекою (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 14); Не знає [Никанор] навіть міри своєму темному, глухому болеві, — просяк ним, як гірким потом (Іван Микитенко, II, 1957, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 309.

Коментарі (0)