в означеннях
Тлумачення, значення слова «проскреготати»:

ПРОСКРЕГОТА́ТИ, очу, очеш і ПРОСКРЕГОТІ́ТИ, очу, отиш, док.

1. неперех. Док. до скреготати, скреготіти. Того дня тільки двічі проскреготіли двері в камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 59); Розбігаються [біляки] до танків, зникають в броньованих їхніх нутрощах.., щоб, нестерпним скреготом проскреготівши через село,.. з'явитися на світанні в осіннім.. степу під Каховкою... (Олесь Гончар, II, 1959, 374).

2. перен., перех. Сказати, вимовити що-небудь різким, неприємним голосом. «Дурна!» — проскреготав [Тадеуш] і, тупнувши ногою, Пішов невірною, турботною ходою (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 248).

3. неперех. Скреготати, скреготіти якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 286.

Коментарі (0)