ПРОСО́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до просолити. Січкар.. впаковував у мішки з зерном кусні добре просоленого сала (Михайло Стельмах, II, 1962, 36); * Образно. Їхні тіла, пропечені до кісток сонцем, просолені морем, засмагли до темно-брунатного кольору (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 9); Несподівана туга, боляча, дзвінка, просолена їдким розпачем, ухопила в кліщі серце Романа (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 202).
2. у знач. прикм. Пригот. солінням (про страву). На столах страви-страви, так батечку мій! .. там і яєшні,.. і холодцю з раками і з просоленою осятринкою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 241).
3. у знач. прикм. Який просолився. * Образно. Збуджені просолені матроси На підбір — красиві, молоді (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 95).