в означеннях
Тлумачення, значення слова «простацький»:

ПРОСТА́ЦЬКИЙ, а, е, розм.

1. Власт. побутові, смакам простолюду. — Лукино, не колупай печі, бо до тебе прийшли такі старости, що знають інші звичаї, а не простацькі! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 344); Обід, пане добродію, як тобі сказати? Був ситий, але простацький. Бракувало йому шику (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 308).

2. Належний до непривілейованої верстви, непривілейованого класу; простий. Батько непривітно скривився, довідавшись, що син відновлює згадку про колишній простацький рід Химченків (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 350).

3. Власт. простій, невихованій людині. Саня й Надя сміялись без церемонії. Їх смішив простацький грубий тон в розмові Бородавкіної (Нечуй-Левицький, V, 1966, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 294.

Коментарі (0)