в означеннях
Тлумачення, значення слова «простацтво»:

ПРОСТА́ЦТВО, а, сер., розм.

1. Властивість за значенням простацький. Усі приняли [сприйняли] сю вихідку [вихватку] старого попа за знак простацтва, притупленого почуття делікатності (Іван Франко, VII, 1951, 112); Не знявши капелюха з голови, міцно потиснув [канадець] Олені руку й з першого слова почав нарікати на сільські взаємини, на свою самотність, на простацтво тутешніх людей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 8).

2. збірн. Прості, непривілейованого стану люди. Далі від шляху по різних місцях оселилось простацтво (Микола Зеров, Вибр., 1966, 304).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 294.

Коментарі (0)