в означеннях
Тлумачення, значення слова «простінок»:

ПРОСТІ́НОК, нка, чол. Частина стіни між прорізами вікон, дверей. До світлиці притикає скілька [кілька] бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок; простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів (Леся Українка, II, 1951, 341); Товариші стали в простінках між чотирьох вікон і щільно повлипали до стін (Григорій Епік, Тв., 1958, 295);
//  Частина стіни між чим-небудь. Яринка одірвала стомлені очі від книжки, глянула в простінок поміж дверима та мисником (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 233); Між порожньою книжковою шафою і канапою у простінку висів телефон (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 210);
//  рідко. Те саме, що перегородка 1. Навшпиньках зайшов [Боровий] до свого закутка. За диктовим простінком давно вже спала господарка його кімнати (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 298.

Коментарі (0)