в означеннях
Тлумачення, значення слова «простір»:

ПРО́СТІР, простору, чол.

1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).

2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
 Дивитися у (в) простір — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
Мертвий простір див. мертвий.

3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
//  Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).

4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
Відкривати (відкрити) простір для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 298.

Коментарі (0)