в означеннях
Тлумачення, значення слова «просторий»:

ПРОСТО́РИЙ, а, е.

1. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь, не тісний; місткий. Простора хатина, чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом... (Панас Мирний, I, 1949, 272); Школа була простора, нова, недавно поставлена (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Юля.. ввійшла в простору кімнату з фікусами в кутках (Олесь Донченко, V, 1957, 368); Поволі склала [Галина] все в просторий чемодан, не поспішаючи, поїхала на вокзал (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 9);
//  Який займає велику площу, розташований на великій площі. На просторому подвір'ї перед ґанком був невеликий газон, а далі господарські будинки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої і просторої (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 238);
//  Широкий (про вулицю, шлях і т. ін.). О, вона бачила досить! — Весільний шум і блиск просторих чистих вулиць у центрі міста і юрби неробів по панелях усякої години (Андрій Головко, II, 1957, 367);  * Образно. Ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим (Максим Рильський, II, 1960, 158);
//  Який не має видимих меж, тягнеться з краю в край; безмежний. Прощай, сине море, Безкрає, просторе (Леся Українка, I, 1951, 21); — Іди собі далі, мандрівче, тебе я не знаю, Я в пестощах сонця, для нього живу й процвітаю; І віття своє підіймаю у небо просторе (Микола Зеров, Вибр., 1966, 411); Десь біля моря, в рідній стороні, В степу просторім бачиться мені: Одна-однісінька тополя вироста У самоті, печальна і проста (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 10);  * Образно. Тепер пісня вже ладилася. Була вона тужлива, простора, як степ, повільна і лагідна (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 131);
//  Який нещільно облягає (про одяг). Стояв той чоловік спиною до дверей, вдягнений був у простору, непідперезану блузу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 114).

2. перен. Нічим не обмежений; вільний. Змалку він звик до просторів, до просторого життя, серед численних друзів його є прості чабани і вчені-океанологи, степові комбайнери і моряки по всьому світу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 216);
//  Здатний виявляти сильні почуття, співчувати багатьом і т. ін.; широкий. То-то просторі серця! Там кожному знайдеться місце! (Володимир Самійленко, I, 1958, 72);
//  рідко. Дуже об'ємний, широкий (про тему, галузь діяльності і т. ін.). Ви просите написати.. про нас усіх. Се тема простора (Леся Українка, V, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 300.

Коментарі (0)