ПРОСТОСЕ́РДИЙ, а, е. Простодушний, довірливий, щирий. — Благородний і простосердий слов'янин, він [Святослав] завжди попереджував про свій похід: «Хочу йти на ви» (Олександр Довженко, I, 1958, 293); Вирушала в невідомий край Смілива людина простосерда І не знала, де подівся Кай, Андерсенівська наївна Герда (Максим Рильський, II, 1960, 34).