в означеннях
Тлумачення, значення слова «простукотати»:

ПРОСТУКОТА́ТИ, очу, очеш і ПРОСТУКОТІ́ТИ, очу, отиш, док., розм.

1. Док. до стукотати, стукотіти. Нічний [сторож], мабуть, махнув рукою: дзвінке дерев'яне калатайло.. безладно простукотіло (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 88); Не шелесне ліс. Лиш зрідка трісне дерево або десь у дзвінких верхах простукотить дятел (Олесь Гончар, II, 1959, 137).

2. Пройти, пробігти, проїхати із стукотом. Простукотівши вниз по сходах, вибіг [Анатолій] на вулицю (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 277); Простукотала моторка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 305.

Коментарі (0)