в означеннях
Тлумачення, значення слова «простигати»:

ПРОСТИГАТИ, аю, аєш, недок., ПРОСТИГНУТИ і ПРОСТИГТИ, гну, гнеш, док.

1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. Вітер віє-повіває, Казаночок простигає (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 63); Розпалена за день земля швидко простигала (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 321); Кличе мати вечеряти — галушки простигли (Павло Чубинський, V, 1874, 10).
І (й) слід простиг див. слід 1.

2. перен., розм. Заспокоюватися. Він швидко сердився, швидко й одходив й простигав, як звичайно буває з дуже нервовими людьми (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 130); — Я хочу думати, що ви не простигли ще від вбивства цих фашистських молодчиків і тому такий збуджений (Олександр Довженко, I, 1958, 304);
//  Втрачати колишню силу (про почуття). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Борис Грінченко, II, 1963, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 295.

Коментарі (0)