ПРО́СТИ́Й, проста, просте.
1. тільки простий.
Елементарний за складом, однорідний; протилежне
складний, складений. Вага складного
атома дорівнює сумі ваг простих атомів, що утворюють
його (Загальна хімія, 1955, 38); Прийменники бувають
прості, або первісні (в, на, при, під, над і т. д.), і складені
(попід, поміж, поза, з-під) (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 137);
// Нескладний за будовою, устроєм. Радянський
апарат повинен, бути простим, кваліфікованим, дешевим
і оперативним, без будь-яких проявів бюрократизму,
формалізму і тяганини (Програма КПРС, 1961, 91);
// Первинний, основний, вихідний. Прості форми
монополії.
▲ Просте відтворення див. відтворення; Просте
речення див. речення; Просте товарне виробництво —
виробництво, яке ґрунтується на приватній власності на
засоби виробництва і особистій праці дрібних ремісників
і селян, що виробляють продукцію для обміну або
продажу; Просте число див. число; Простий продукт —
прибуток, який одержують від землеробства, не
рахуючи витрат виробництва.
2. Неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання; протилежне складний. Мельників план був дуже простий: зв'язати невеличкий пліт.. — і в темну ніч, ховаючись від козаків, переплисти у плавні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354); Те, що Сагайді здавалося простим і зрозумілим, для нього було гарячим суцільним клубком почуттів, які важко було розплутати (Олесь Гончар, III, 1959, 337); Тарас Григорович досі не чув про новий звуковий метод навчання і захопився таким простим і зрозумілим поясненням (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 141).
3. Позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості.
Його проста невеличка річ подобалася усім найбільше,
всі закричали: ура-ура! (Панас Мирний, III, 1954, 288);
Мелодію я тобі проспіваю з дороги. Вона проста, як марш
пропелера (Юрій Яновський, II, 1958, 63);
// Буденний.
Молодий Пушкін починає свій знаменитий вірш «Деревня»
з.. вихваляння простого й тихого життя на лоні
природи (Максим Рильський, X, 1962, 39);
// Не розкішний,
скромний, позбавлений надмірностей, зайвих прикрас.
Славний обід у тітки. Простий: борщ з сметаною,
вареники з сиром до сметани, чи галушки, але такий
смачний, що як згадаєш, то й слину ковтнеш (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 464); Ось його хата.., житло просте, як добре
слово, й законне, немовби створили його не людські
руки, а сама природа (Олександр Довженко, I, 1958, 324);
//
Позбавлений будь-якої манірності, пози; природний. Все в неї
щире, все просте: Шкідливо вічками не блуде [блудить];
.. Вдавати іншої не буде (Павло Грабовський, I, 1959, 233); Чехов
і Толстой захоплювалися проникливо простою грою
геніальної Заньковецької (Максим Рильський, III, 1956, 23).
♦ Говорити простими словами — говорити без
піднесення, урочистості. Простими словами говорила [бабця]
високі істини, ясним поглядом добиралася дна душі
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 16); Простим звичаєм — скромно, без
урочистості, пишності. — Королівно, ясна панно, тяжко
буде вам дивитись, як мене ховати будуть простим
звичаєм, непишно (Леся Українка, I, 1951, 435).
4. Який нічим не виділяється серед інших, не має
яких-небудь специфічних, визначних особливостей,
якостей; звичайний. «В лісу великому, густому,
Непроходимому, пустому Якеєсь дерево росте; На нім кислиці
не простії Ростуть — як жар, всі золотії» (Іван Котляревський,
I, 1952, 122); Єремія в.. чорному кунтуші з недорогого
сукна стояв попліч з Дзеньковським і здавався простим
жовніром врівні з шляхтичем (Нечуй-Левицький, VII, 1966,
212); Татари жахнулись: ця проста й несподівана
смерть [Фатьми] одкинула їх од Ллі (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
401); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не
простий парубчак, а господар землі, майбутнє її
(Михайло Стельмах, II, 1962, 70);
// Не рекомендований, не
терміновий, без наперед оголошеної вартості (про лист,
посилку, бандероль і т. ін.).
Проста карта — не козирна карта; Простий
смертний — звичайна людина. Виходячи в розвідку,
Козаков.. підіймався одразу над простим смертним і вже
«почував себе богом» (Олесь Гончар, III, 1959, 432).
▲ Простий дріб — не десятковий дріб.
5. Щирий, відвертий (про людину). Не гнулася моя
висока постать, і не тьмарився мій веселий погляд,
я простий був і думкою і серцем (Леся Українка, I, 1951, 430);
В розмовах [о. Вікентій] простий і довірливий більше,
ніж треба в суєті мирській (Михайло Стельмах, I, 1962, 266);
Як приїхала Докія Петрівна з чоловіком у школу, теж
розмов було: дворянка, а за мужиком!.. Потім звикли —
така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і
з дітьми лагідна (Андрій Головко, II, 1957, 192);
//
Невимушений, безпосередній. Він [І. Франко] був надзвичайно
простий у поведінці з людьми (Володимир Самійленко, II, 1958, 395);
// Простодушний. До кінофабрики я приїхав молодий
і простий, як солдат з булавою маршала в ранці
(Юрій Яновський, II, 1958, 15);
// Позбавлений двоєдушності
(про слова, думки і т. ін.). [Едіта:] Не знаю, сину, — сі
твої слова, здається, прості, а бринять лукаво (Леся Українка,
III, 1952, 10).
♦ Простий серцем див. серце.
6. Невисокої якості, грубої обробки. — Якби була
жива моя мати, в мене коровай був би біліший і рушники
були б не такі прості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 181); За
простим столом, нічим не покритим і залитим
чорнилом,.. сидів.. лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 146);
// Грубий (про роботу, обробку і т. ін.).
Просто вхідних дверей стоїть стіл простої роботи,
застелений білою скатеркою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45);
// у знач. ім. проста, простої, жін., заст. Нічим не
заправлена горілка. Пан писар уже давно випив і простої,
випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 264).
7. Який належить до непривілейованої верстви,
непривілейованого класу. Неначе в ірій, налетіло З
Смілянщини, з Чигирина Просте козацтво, старшина,
На певне діло налетіли. Козацьке панство походжає В
киреях чорних (Тарас Шевченко, I, 1963, 94); Без імення ніхто між
людей не буває — Хто б не родився на світ — родовита
людина чи проста, Кожному з них, породивши, батьки
надають вже імення (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена,
1963, 151);
// у знач. ім. простий, простого, чол.; проста,
простої, жін. Той, хто належить до непривілейованої
верстви, непривілейованого класу. Кожне поривалося
вихопитися з свити та вскочити в панське пальто.
Думали не про те, щоб бути хазяїнами, а як би, щоб не
бути простими (Борис Грінченко, II, 1963, 324); В трюмі один
признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить
між собою і товаришами стіну (Юрій Яновський, II, 1958, 134).
♦ Простого звання — який належить до
непривілейованої верстви, непривілейованого класу. Чапаєв
був гордий і відважний, хоч і простого звання (Українські народні казки, 1951, 397); [З] простого роду — який походить з
непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
[Наталка:] Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я
бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я
вам не під пару (Іван Котляревський, II, 1953, 7).
8. Належний до трудової частини суспільства, до трудящих. — Простим людям потрібен мир між народами! Хто ж хоче війни?.. (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 9); Усе, що створено за роки мирної праці — справа рук, розуму і натхнення простих радянських людей, вихованих Комуністичною партією (Комуніст України, 6, 1969, 27).
9. розм. Рівно спрямований; прямий. Вони йшли
довгою, простою вулицею (Іван Франко, VII, 1951, 189); — Що ніч —
дарма: дорога проста, не зіб'юся й поночі (Андрій Головко,
II, 1957, 425);
// Найкоротший (про шлях до
чого-небудь). З Бієвець до Семигор була простіша дорога, але
Лаврін поїхав назад тим самим шляхом, кудою йшла
Мелашка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 311); Дорога була вправді
не близька, але Максим обіцяв випровадити товариство
простішою лісовою стежкою (Іван Франко, VI, 1951, 21);
// З
рівним станом; стрункий. Сам [козак] молодий, вус
чорнявий, на личку хороший. А ще ж бо він, моя мати,
простий, як билина (Українські народні пісні, 1, 1964, 23).
♦ Простим оком — те саме, що Неозброєним оком
(див. неозброєний). Поважчала я на два кіло,
поправилась так, що й простим оком видко (Леся Українка, V, 1956,
375); Бачу простим оком, як військо польське йде
(Юрій Яновський, I, 1954, 36).