в означеннях
Тлумачення, значення слова «просурмити»:

ПРОСУРМИ́ТИ, млю, миш; мн. просурмлять; док., перех. і неперех. Док. до сурмити1. [Покликач (просурмивши багато раз):] Вирок суду! [Голоси:] Та цитьте! Дайте слухать! (Леся Українка, II, 1951, 536); Перелетіли вальдшнепи. Просурмили останні журавлі (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 108); Сурмач просурмив відбій (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 147); — Ти, бач, зазіхнув на честь Ярини Подолянки! — тоненько просурмив пан Хівря (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 308.

Коментарі (0)