в означеннях
Тлумачення, значення слова «просвердлювати»:

ПРОСВЕРДЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСВЕРДЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. Свердлити що-небудь глибоко або наскрізь. Просвердлювати дошку; Він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Гнат Хоткевич, I, 1966, 81); — Просвердлив мій старий рога, всипав усередину трохи маку, а дірочку забив осиковим кілком (Михайло Стельмах, I, 1962, 118); Останнім часом у вчених виникла думка просвердлити земну поверхню там, де вона найтонша — на дні океану, в найглибшій його частині (Наука і життя, 5, 1960, 58);
//  Свердлом, буром тощо утворювати в чому-небудь отвір, діру, свердловину і т. ін. Бігав [Павло] з хлопцями од берези до берези і, просвердлюючи тонкі дірочки в них, пив п'янкий березовий сік (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 186); При з'єднанні деталей з деревини шурупами необхідно під кожний з них заздалегідь просвердлити свердлом або буравчиком отвір (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 64); Семен Родіонович цікавився кожною дрібницею, випитував, як Микола брав підбій, як вигортав сажу, скільки шпурів просвердлив (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 191);
//  Обробляючи деталь на свердлильному верстаті, утворювати в ній необхідні отвори, заглибини і т. ін. Доки верстат Стьопи, пущений на самохід, обробляв велику деталь, Таня встигала на своєму просвердлити десяток деталей дрібніших (Олесь Донченко, VI, 1957, 161).

2. Ударяючи багаторазово, робити в чому-небудь наскрізний отвір, заглибину, виїмку і т. ін. Сила удару кожної піщинки невелика, але внаслідок постійної дії вона в твердій породі виточує заглиблення, а в деяких випадках просвердлює камінь наскрізь (Фізична географія, 5, 1956, 109).

3. перев. у сполуч. із сл. око, погляд, перен. Пильно, пронизливо, часом нетерпляче, підозріло вдивлятися, розглядаючи кого-, що-небудь. Всі стали обережними.., тільки Мемет кипів і рвався наперед, просвердлюючи жадним оком скелю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 400); Насправді одним оком аж просвердлює [гагара] вас, всі ваші найменші рухи (Остап Вишня, II, 1956, 179); Отець Макарій просвердлив крізь окуляри пикате обличчя сотника (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 30); Ще просвердливши підозрілим поглядом темряву, Антон Іванович, як у молодості, скрадливими стрибками долає відстань од вулиці до підгородця (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 105);
//  Дивитися, пронизуючи або проймаючи кого-, що-небудь (перев. про очі). Дарка бачить, як нерухомі очі Оріховської просвердлюють кожний гурток, а вуха, здається, видовжуються, щоб схопити нитки розмов поодиноких гуртків і зв'язати їх в один вузол (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 107); Очі панотця Павла були подібні до двох буравчиків, які просвердлюють наскрізь усю істоту учня (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 198).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 276.

Коментарі (0)