в означеннях
Тлумачення, значення слова «просвітлений»:

ПРОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до просвітити1. Клекоче Славута моторами, збиває просвітлену сонцем хвилю (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 147); Зняв [гуцул] крисаню, зачерпнув нею води й почав бризкати на дарабу. Другий бив по воді.., підіймаючи дощ бризків [бризок], просвітлених сонцем (Гнат Хоткевич, II, 1966, 381);
//  у знач. прикм. Вогник сірника пташиною забився в ліхтарі складених просвітлених долонь (Михайло Стельмах, II, 1962, 373).

2. у знач. прикм., перен. Сповнений радості, задоволення і т. ін. Вона стала на стежці перед Гризотою.. просвітлена (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 89); Гурій Степанович Комаренко зайшов у добре знайому їдальню якийсь особливо просвітлений, спокійний (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 200).

3. у знач. прикм., перен. Який просвітлів, виражаючи яке-небудь (звичайно позитивне) почуття (про очі). Звернула [Маня] до нього своє бліде лице, з котрого засіяло тепер двоє прегарних, внутрішньою радістю просвітлених очей (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193); Художниця звела на Отаву просвітлені від стримуваного реготу очі (Павло Загребельний, Диво, 1968, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 278.

Коментарі (0)