ПРОСВІ́ТНІЙ, я, є, заст., іст. Прикм. до просвіта. Молодий лікар, вірний своїй ідеї, мав розгорнути свою лікарську та просвітню практику (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 174); В Галичині існувало приватне просвітнє товариство «Руська бесіда», яке засновувало читальні, видавало книжки, календарі (Мистецтво, 6, 1965, 30).