в означеннях
Тлумачення, значення слова «просиджувати»:

ПРОСИДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСИДІТИ, джу, диш, док.

1. неперех. Сидіти десь якийсь час. Сидять було [Павло і Варка], просиджують ніч темну рука з рукою (Марко Вовчок, I, 1955, 153); Він міг цілими годинами просиджувати в бур'яні (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 7); Дві ночі просиділа вона над ставком, під зеленими вербами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106); Сіла [Ганна] на край вузенького дивана і кілька хвилин просиділа так (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 6);
//  Проводити якийсь час, сидячи за якою-небудь роботою, займаючись чимсь. Часто ми просиджували цілі години мовчки над яким-небудь шиттям (Леся Українка, III, 1952, 618); Вони просиджували цілі години за малим буквариком, навчаючись читати друковане (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 54); Яків Сажнєв просидів над своєю доповідною запискою цілий вечір (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 263).

2. неперех. Залишатися, перебувати де-небудь якийсь час. Ще від самого посту учащав до них якийсь-то охвицер [офіцер], що увесьденички [весь день] просиджував у них (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354); Цілими вечорами просиджував Матвій біля ліжка недужого (Мирослав Ірчан, II, 1958, 292); Я у Львові у Вашого тата сижу оце вже третій день. У Коломиї також тілько [стільки] просидів (Василь Стефаник, III, 1954, 86); Оксен поплескав його по блідих щоках, які свідчили про те, що дитина просиділа цілу зиму в хаті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175);
//  тільки док. Пробути якийсь час в ув'язненні, в ізоляції. Вона довгенько просиділа в тюрмі, і замість заслання на північ дозволено їй виїхати за кордон (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 311); Ми просиділи в таборі кілька місяців, чекаючи розстрілу (Юрій Яновський, II, 1954, 28);
//  перев. док., розм. Провчитися в навчальному закладі більше визначеного терміну, залишившись на повторний курс. Василь, просидівши три годи в одному класі, переліз якось у другий і обіцяв там навіки застряти (Панас Мирний, IV, 1955, 114).

3. перех., розм. Протирати чи продавлювати що-небудь в результаті частого сидіння протягом тривалого часу. [Ярина:] Ти мені лавки не просидиш. Хоч’ сидіти — сиди (Леся Українка, III, 1952, 717).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 281.

Коментарі (0)