ПРОСИПАТИСЯ 1 і ПРОСИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОСНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1.
Переставати спати; пробуджуватися від сну; прокидатися. В
тихому хуторі зчинилося диво: од сну просипалися люди,
виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою
силою вривалася з яру на хутір (Степан Васильченко, I, 1959, 132);
Просипаючись серед ночі, схоплювалася [Олена],
накидала на плечі покривало, відчиняла вікно, прислухалася
до шелесту ясенів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 12); —
Дядиночко, кажу, — я покохала... — да й не домовила,..
а послі [після] прищулилась до її, да так уже й не
просиналася до світу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 78); Другого
дня Лукина проснулась раненько-раненько (Нечуй-Левицький, III,
1959, 339); Господар теж проснувся, вийшов до
Барклая.. заспаний і щиро ображений від'їздом (Панас Кочура,
Золота грамота, 1960, 382);
// перен. Оживати після
спокою, затишшя, сповнюючись звуками, рухом і т. ін.
Горлиці туркотали в ліщині, зозулі неугавно
перекликались.. Ліс просипався (Панас Мирний, IV, 1955, 157);
Проснулось місто. Пилу хмари, — Іде торгівля на
базарі! (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 34);
// перен.
Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про
природу). Весна завжди чудова, бо природа просипається
від зимового сну, земля вбирається квітами, а на полях
зеленіють кучеряві сходи хлібів (Олесь Донченко, VI, 1957, 469).
2. перен. Виходячи із стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним. Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: — Брати! ..Доволі! Наспів вже час нам проснутись! (Володимир Сосюра, I, 1957, 455).
3. тільки 3 ос., перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.). Неясна заздрість просипається в серці (Олесь Донченко, V, 1957, 13); Часом у душі проснеться давня радість та й та тихне, покрита холодним туманом розсудливості (Панас Мирний, V, 1955, 348); Йому перепало чимало шматків та скибок, так що в ньому проснувся був навіть інстинкт господаря: частину тих шкуринок він приховав на чорний день (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 159).