ПРОСИТИСЯ, прошуся, просишся, недок., розм.
1. Просити дозволу робити, зробити що-небудь.
Проситься Хима в матері: — Нене, піду я до тітки в
гостину (Марко Вовчок, I, 1955, 52); Щогіятниці бував у нашому
селі базар. Несуть мама продавати молоко, прошуся і я
з ними (Степан Васильченко, II, 1959, 461); — Може, мама з
Васильком оце зараз десь іде. Проситься на ніч, а її не
пускають (Андрій Головко, I, 1957, 92); * Образно. Дужий весняний
вітер б'є у високе вікно,.. — проситься до кімнати
(Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 176);
// Настійно просити, благати
про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. Я
кричу: «Хто в бога вірує, рятуйте!» — а вони з обох боків
шмагають. Вже я й просився й молився, так тільки й
чуєш: «перемініть деркачі» та «дужче бийте!» (Олекса Стороженко,
I, 1957, 113); — Перед ким би я стала кланятися і
проситися? Ваня загинув, та його шана за мною, і я ту
шану не розгублю, не осоромлю (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 30).
2. перен. Бути дуже придатним, потрібним для
чого-небудь. Франко — лірик високої проби, і його ліричні
вірші просяться часто в музику (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 42);
Все навколо просилося під олівець та на полотно, але
працювати на ходу було неможливо (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 252);
// Відчувати потребу в чомусь. — Ех, і грає ж,
самі ноги в танець просяться (Михайло Стельмах, I, 1962, 304);
// Шукати собі виходу, виявлення (про почуття, силу,
слова і т. ін.). Проситься силонька наверх, смереки
хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 159); Він сьогодні випив, слова самі
просяться на язик (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 393).
♦ Аж проситься: а) дуже хочеться чого-небудь.
Піднявся [заєць] на задніх лапах і стеріг вухами. Саме
аж просилося гримнути в нього... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 169);
б) є велика потреба в чому-небудь. Критика Словника
1948 р., широке його обговорення поможуть усунути
недоліки і належно поповнити для нового видання. А це
нове видання, як то кажуть, аж проситься (Максим Рильський,
III, 1956, 95); Душа проситься у п'яти (у п'ятки) —
те саме, що Душа у (під) п'яти ховається (заглядає
і т. ін.) (див. душа). Озлобилась шляхта, бачить, що
не мед, Офіцеру в п'ятки проситься душа (Андрій Малишко, Звенигора,
1959, 17); Проситися на папір див. папір; [Так
(сам, сама, саме)] в рот (на губу) проситься — про щось
дуже смачне, привабливе, таке, що хочеться з'їсти.
— Яка сила-силенна малини.. Повна, соковита, сама в
рот проситься!.. (Олесь Донченко, II, 1956, 40); — Уже як
спечу [коровай], то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух.
Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133).
3. Просити, щоб прийняли куди-небудь. З того часу усе просилася [Катря] у черниці (Марко Вовчок, I, 1955, 231); Увійшли ми з мамою у покої хутірські. Зайшли в багату, простору хату проситися в найми (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 23).