ПРОТОКОЛІ́СТ, а, чол., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.).
ПРОТОКОЛІ́СТ, а, чол., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 323.