в означеннях
Тлумачення, значення слова «протоптаний»:

ПРОТО́ПТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до протоптати. Де ж ти дівся, в Яр глибокий Протоптаний шляху? (Тарас Шевченко, I, 1963, 336); Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 338); Він непевно ступав ногами, наче не просто собі йшов, а намагаючись обов'язково попадати ногами в протоптані сліди Сахновського (Андрій Головко, II, 1957, 185); В кращих, коронних своїх творах Павло Тичина вмів піднятись на ті верховини, куди не було протоптаних його попередниками стежок (Літературна Україна, 2.II 1971, 3); Ворог рубатиме втікачів, наздоганяючи їх по протоптаному снігу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 95);
//  протоптано, безос. присудк. сл. Данило луками якраз і не радив іти. Тудою після недавнього снігопаду ще й сліду, мабуть, не протоптано (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 253).
Іти (піти) протоптаною стежкою див. стежка.

2. у знач. прикм., розм. Який протоптався, став дірявим від довгого ходіння. Протоптані черевики; Протоптаний килим.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 324.

Коментарі (0)