в означеннях
Тлумачення, значення слова «протрубити»:

ПРОТРУБИ́ТИ, трублю, трубиш; мн. протрублять; док., перех. і неперех.

1. Док. до трубити 1—3. Десь нагорі протрубила сурма (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 369); Поїзд, гучно протрубивши в степові ранкові простори, круто звернув праворуч (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 279); Протрубив сердито джміль (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72); Голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу, протрубив [Сомко]: — Не положу [булави]! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 167); Високо підняли [музики] свої труби.. й урочисто протрубили, як на параді (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 163).

2. Трубити (у 1—4 знач.) якийсь час.
Протрубити вуха кому — те саме, що Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха (див. вухо).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 326.

Коментарі (0)