в означеннях
Тлумачення, значення слова «протискуватися»:

ПРОТИ́СКУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. ПРОТИСКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОТИ́СНУТИСЯ, нуся, нешся; мин. ч. протиснувся, нулася, лося і протисся, тислася, лося; і розм. ПРОТИ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Проштовхуватися, пробиратися куди-небудь із зусиллями, крізь натовп, долаючи перешкоди. — Пропустіть! пропустіть! — шамотів беззубим ротом дяк, протискуючись поміж народом (Панас Мирний, III, 1954, 89); Протискуючись, Гаврило вилаявся: дірка [в мурі].. розраховувалась не на зимовий час і в кожусі крізь неї пролізти було важко (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 175); Протискаючися поміж натовпом, купка людей витягла Романа аж до самого вогню (Борис Грінченко, II, 1963, 303); Людина, перехилившись корпусом уперед, протискалась крізь дужий вітер з дощем (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 164); Князь Костянтин та Єремія насилу протислись в одхилену браму (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); У вулицю як увійшли [селяни], протиснувся якось непомітно поміж народом Невкипілий до них (Андрій Головко, II, 1957, 340); Народ гучно валив улицями;.. ледве можна було пробитися, протискатися поміж рябенькою купою людською (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Надзиратель протискався між рядами й штовхнув Калошу в бік (Степан Васильченко, I, 1959, 203);  * Образно. Клекотіла [річка] гнівно в своїх тісних берегах і протискалася вниз своїми жовтаво-брудними розбурханими водами (Іван Франко, III, 1950, 250); Здвигає [природа] кичери вузько-вузько, так, що ледве-не-ледве може протиснутися гуцульська дорога (Гнат Хоткевич, II, 1966, 299).

2. тільки недок. Пас. до протискувати, протискати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 320.

Коментарі (0)