в означеннях
Тлумачення, значення слова «протиставити»:

ПРОТИСТАВИТИ, влю, виш; мн. протиставлять; і ПРОТИСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОТИПОСТАВИТИ, влю, виш; мн. протипоставлять; док., перех.

1. Порівнювати, зіставляти кого-, що-небудь, вказуючи на їх несхожість, різницю, протилежність. Картаючи панів за їх паразитичне життя, Вишенський протиставить їм пригноблених ними людей (Історія української літератури, I, 1954, 73); Як відомо, В. І. Ленін протиставляв інтернаціоналізм і націоналізм не тільки в політичному відношенні, а й як два непримиренних світогляди (Народна творчість та етнографія, 4, 1974, 38).

2. кому, чому. Спрямовувати проти кого-, чого-небудь, протидіючи йому. — Я шукаю.. любові в вас,.. а ви протиставите мені своє майже божевільне недовір'я (Ольга Кобилянська, III, 1956, 230); Реакційній буржуазній ідеології партія протиставить наукову ідеологію комунізму (Програма КПРС, 1961, 107); Агресивній політиці імперіалізму Радянський Союз протиставляє політику активного захисту миру і зміцнення міжнародної безпеки (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 32); Лицемірству і брехні ми можемо протипоставити повну і відкриту правду (Ленін, 37, 1973, 74); Батькові слова були несподівані, страшні, вони обурювали до глибини душі, а як їх заперечити, що протипоставити, Ніна не знала (Вадим Собко, Стадіон, 1957, 255);
//  у сполуч. із сл. себе. Вважати себе значнішим, розумнішим, ніж хто-, що-небудь, не погоджуватися з чиїмись думками, поглядами і т. ін. — Протиставив [Федір] себе партійній організації... Зверхність і погордливе критиканство... (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 152); Наш творець пісні чи вірша не протиставляє себе громадськості, а живе з цією громадськістю єдиним повнокровним, радісно-напруженим життям (Максим Рильський, III, 1956, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 321.

Коментарі (0)