ПРОВАЛИТИ 1 див. провалювати.
ПРОВАЛИТИ 2, валю, валиш, док., заст., розм. Валом пройти мимо кого-небудь. Юрба провалила тим часом мимо Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 141); Уся купа бігцем, мов стадо волів, провалила поуз нього (Іван Франко, VII, 1951, 350).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 128.