в означеннях
Тлумачення, значення слова «провідця»:

ПРОВІ́ДЦЯ, і, чол. рідко. Те саме, що ватажок 1, 2. [Конон:] Геть з мого подвір'я! [Гаврило:] Це так на дядька? [Конон:] Ні, на провідцю, на лиховода, на бунтаря!.. (Марко Кропивницький, III, 1959, 270); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього, як навколо валу, оберталися всі його прибічники (Григорій Епік, Тв., 1958, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 134.

Коментарі (0)