в означеннях
Тлумачення, значення слова «провідець»:

ПРОВІ́ДЕЦЬ, дця, чол., рідко. Те саме, що проводир 2, 3. Сам же стрічать Агамемнона вийшов [Егіст], провідця народу, Із колісницями й кіньми, ганебне замисливши діло (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 86); Вони [древні люди] бальзамували своїх царів, старшин та провідців, яких вважали за святих (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 133.

Коментарі (0)