в означеннях
Тлумачення, значення слова «провірчувати»:

ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу, вертиш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника. Арон провірчував дірки (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 41); Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (Олесь Донченко, V, 1957, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 136.

Коментарі (0)