в означеннях
Тлумачення, значення слова «провіряти»:

ПРОВІРЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ПРОВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех., також із спол. що, чи і без додатка, розм. Те саме, що перевіряти. Чи хтось за циферблатом цим Хід років провіря? (Микола Бажан, Роки, 1957, 181); Як Ви думаєте, чи завжди можна на підставі біографії провірити, чи вірш написаний щиро, чи ні? (Леся Українка, V, 1956, 99); — Радивоне, ану провір, що то вона собі в пазуху напхала! (Олесь Гончар, II, 1959, 254); Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає.. Коли вже пообіцяв провірити, то дійсно провірить (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 19); Гнат не розчув останніх слів і поїхав далі. У нього було ще два пункти, які він мав провірити: медпункт і школа (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 136.

Коментарі (0)