в означеннях
Тлумачення, значення слова «провість»:

ПРО́ВІСТЬ, і, жін.

1. рідко. Те саме, що звістка 1. І поки я, не тямлячись від щастя, Носитиму по людях любу провість, Ти підеш панувать в нову країну І на землі збудуєш рай новий (Леся Українка, I, 1951, 211); — Усе б гаразд, якби не гризь на совісті, Що від батьків ні вісті, ані провісті (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 233).

2. перен., поет. Прикмета, ознака, і т. ін., що провіщає близькість, настання чого-небудь у природі; передвістя. [Кассандра:] Так ти скажи мені по правді, брате, яку ти провість по пташках побачив? (Леся Українка, II, 1951, 294); Молодий, усіх я запевняв, ..Що осіннє прив'ядання трав І кружляння голубих сніжинок, — Лиш весняних трав передчуття, Тільки провість ясних вод весняних... (Максим Рильський, II, 1960, 213).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 137.

Коментарі (0)