Словник української мови

ПРОВІЗОРИ́ЧНИЙ, а, е, книжн., зах. Провізорний. Пан Станіслав Кшівокольський.. величав себе «ловчим курським». То був його ніби офіційний титул, але, як і більшість титулів провінціальної шляхти, . цілком провізоричний (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 36).
 Провізоричний учитель — учитель-практикант; учитель, який проходить стажування. Цього ж [1901] року в Чернівецькому університеті він [О. Маковей] склав докторський іспит і через рік одержав посаду провізоричного учителя в учительській семінарії в Чернівцях (Жовтень, 2, 1956, 82).