в означеннях
Тлумачення, значення слова «проводка»:

ПРОВО́ДКА, и, жін.

1. Дія за значенням проводити 1, 7. В середині липня корабель вийде за полярне коло і забезпечуватиме проводку суден (Вечірній Київ, 24.V 1957, 1); На підставі всіх зазначених у звіті витрат і підтверджуючих документів обліковець робить по «Прибутково-видатковій книзі комірника» відповідні проводки у видатковій частині (Колгоспник України, 11, 1958, 11).

2. Система проводів (для передач електричного струму). — Та ось бачиш, — показав на дроти хлопець. — Виноград щоразу замикає проводку, і радіо не хоче говорить (Василь Кучер, Голод, 1961, 51); Цілість проводів захованої проводки перевіряють контрольною лампою (Знання та праця, 8, 1967, 32).

3. спец. Водіння коней ступою для повільного остигання після бігу. Під час проводки вершник править поводами вуздечки (Конярство, 1957, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 143.

Коментарі (0)